Кто напал 24 февраля 2022 года на Украину?
Не многие знают, но большинство немецких солдат в Великую Отечественную воевали с полной уверенностью, что они отражали готовящуюся агрессию «огромных» «орд» Сталина. И только после полного разгрома гитлеровского режима на Нюрнбергском процессе убедительно было доказано, что командование 3 рейха точно знало, что нападения на Германию не будет и, в случае внезапного нападения, у него будет количественное и стратегическое преимущество, гарантирующего победу в этой войне. Но подвиг народа, героически отстаивающее свою Родину, и непревзойденное управление компартии и советского правительства, поставило крест на этих хитрых планах превратить СССР в колониальную «Африку», а ее население заморить голодом, а выживших превратить в рабов.
24 февраля, когда готовящаяся агрессия «цивилизованного» Запада получила отпор, огромное количество всякого рода бизнесменов, артистов и всякой другой масти народов, которые, как они думали, превратили Российскую Федерацию в свою колонию из которой они выкачивали выгодные для себя ресурсы и переправляли на «культурный» Запад, заверещали о мире! Даже сам председатель ООН приезжал с просьбой отпустить из окружения в Азовстали самых отпетых подонков-нацистов. Эти «белые» люди со «светлыми лицами» всю жизнь считали себя «цветом» нации, которые и дальше будут «доить» « тупое» население России! Они получили лучшее образование в мире, как правило бесплатно, с детского садика, школы и до института или университета. Но Запад не их колония и к «паразитам» у них отношение плохое. Это правда, что очень часто лучшие ученые, инженеры и дизайнеры на Западе – это, как правило, русские люди. Но посмотрите в каком виде их видит Голливуд, в таком же виде их видят и «цивилизованные» люди. Поэтому так много «наших» бежит с Запада. Поэтому вскоре и наши «паразиты», уверенные, что Россия напала на Украину, побегут за деньгами на презираемую ими Родину.
Имена многих из них известны. Встретит ли их Родина с «хлебом и солью» или как предателей зависит от каждого из нас. Очень хочется чтобы и их настиг справедливый суд «Нюрнберга»!
Трясцин Михаил,
Россия г.Москва
Мессианский еврей, член московской синагоги «Шомер Йисраэль», главный архитектор e-mail автора:skinija@inbox.ru
Прочитано 6886 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 1
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
